Програма імені Фулбрайта, спонсорована урядом США та адміністрована Інститутом Міжнародної Освіти (IIE), посідає чільне місце в системі міжнародної освіти. Узасаднена ідеєю взаємодії та взаєморозуміння й уґрунтована на пізнанні та повазі до розмаїтого світу, вона успішно діє з 1946 року, нині – більш аніж у 160 країнах світу. За час існування Програми в Україні – з 1992 року – майже 1200 українців навчалися, стажувалися, проводили дослідження у США; більше ніж 800 американців викладали в українських закладах вищої освіти та займалися науковою працею.
У післявоєнні роки сенатор від штату Арканзас Джеймс Вільям Фулбрайт (J. William Fulbright) виступив із законодавчою ініціативою, спрямованою на створення програми міжнародних наукових обмінів, що нині названа на його честь. Антигуманна сутність Другої світової війни та її руйнівні наслідки спонукали до зміни способу мислення і формування спільного майбутнього, основою якого є належність до роду людського в усій його різноманітності. Саме ідея міжнародної освіти, що уможливлювала не тільки подолання географічних кордонів для науковців та студентів, але й сприяла покращенню взаєморозуміння та налагодженню мережі особистісних та професійних контактів, стала вдячним ґрунтом для глибшого взаємопізнання людьми один одного. Сенатор Фулбрайт зазначав, що міжнародна освіта перетворює національні цінності на людські, – ми стаємо терпимішими й вчимось цінувати те, що нас вирізняє; сприяємо гуманізації міжнародних стосунків, вчимося визнавати і поважати інші культури, що наповнюють наш світ. А що важить більше – це те, що ми усвідомлюємо важливість співпраці задля миру та добра цілої громади.
Американський Конгрес одноголосно схвалив законопроєкт, запропонований сенатором Фулбрайтом, на підтримку наукового стажування за кордоном. У 1948 році перші американські стипендіати вирушили за океан. Згодом країни-учасниці Програми почали фінансувати перебування своїх стипендіатів у США.
Перші кроки зі встановлення наукових обмінів між США й СРСР у рамках Програми імені Фулбрайта були здійснені у 1970-х роках: шість американських і шість радянських учених здобули стипендії для проведення наукових досліджень і читання лекцій. В Україні Програма почала діяти з 1992 року; до 1998 року її упровадженням займалося Інформаційне Агентство США при американському посольстві; з 1998 у Києві діє окремий Офіс Програми імені Фулбрайта. Кошти на покриття витрат, пов’язаних з перебуванням американців в Україні та українців у США, виділяє американська сторона. Гроші на Програму щороку асигнує Конгрес США.
З 1992 року Програма імені Фулбрайта відчутно увійшла до культурно-наукового простору України. Витворилася спільнота її випускників з добрими традиціями, глибоко укоріненими на засадничих цінностях людського існування, досвід кожного окремого представника якої – фулбрайтівця (так йменують себе випускники Програми) – є свого роду ферментом активізації інтелектуального життя в Україні. У 1999 випускники Програми імені Фулбрайта заснували Українське Фулбрайтівське товариство, що своєю діяльністю уприсутнює ідею Програми, активно упроваджує в життя фулбрайтівський досвід, набутий в американських університетах, зітканий з десятків, сотень різних напрацювань, досягнень і прагнень науковців, базований на живому спілкуванні «від людини до людини» і дискусійно-діалогічному обміні думками, досвід, що спонукає фулбрайтівців не тільки робити порівняння й ініціювати зміни, але й стати їх активними учасниками. Проведення щорічних конференцій, тематичних семінарів та круглих столів, інформаційних зустрічей (поінформування українців про Програму), вихід поза межі локального інтелектуального простору через багатоактне спілкування та працю над спільними проєктами з науковцями й інституціями інших країн – далеко не повний перелік того, чим з власної волі й завдяки досвіду займаються фулбрайтівці. Підтримку для опублікування праць – монографій, наукових збірників, підручників, – що їх фулбрайтівці підготували завдяки участі у науковому стажуванні, надає Програма малих грантів, фінансована Інститутом міжнародної освіти та Бюро у справах освіти та культури Державного департаменту США; у рамках Програми також можливе покриття видатків на організацію наукових заходів й участі у міжнародних наукових конференціях.