26 листопада 2020, 18.00
Осмислення доби сталінських анексій у Східній Європі може допомогти краще зрозуміти природу нинішньої російсько-української війни та різних моделей пам’ятання минулого. Методи «приєднання» нових територій до СРСР сьогодні можна було б назвати «гібридною війною»: у країнах Балтії, Фінляндії створювались маріонеткові уряди та «національні армії», які мали б маскувати окупацію незалежних держав Червоною армією; ту саму функцію в Західній Україні та Західній Білорусії виконували й гасла «визволення єдинокровних братів», «простягання руки допомоги»; була використана й тактика проведення на захоплених територіях «вільних виборів», причому проводилися вони у спішному порядку, etc. Власне, усі ці методи не були новими. Вони відпрацьовувались ще з часів уряду Леніна. Відтак «Золотий вересень» 1939 року не став для України святом соборності, а був продовженням інкорпорації українських земель до Червоної імперії, яка здійснювалась ціною величезних втрат: Голодомору, репресій, русифікації. По суті Західну Україну припасували до тієї частини України, яку 1920 року завоювала РСЧА РСФРР під прикриттям гасел «звільнення українського трудового народу» та за допомогою створеного в Москві маріонеткового уряду УСРР.
Владислав Гриневич – відомий український історик, один із провідних фахівців з історії Другої світової війни та політики пам’яті. У колі наукових інтересів також етнічна історія України та історія українського єврейства. Кандидат історичних, доктор політичних наук. Провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, директор Інституту дослідження території та ландшафту пам’яті Бабиного Яру. Стипендіат Fulbright Scholar Program 2007-2008.
Важливі публікації останніх років: «Бабин Яр. Історія і пам’ять» (Київ, 2016; редактор, співавтор монографії), «Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні. 1939–1941» (Київ, 2019).
Сергій Жадан – український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст, фронтмен гуртів Жадан і Собаки та Лінія Маннергейма. Автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», «Месопотамія», «Інтернат», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія», «Життя Марії», «Тамплієри», «Антена» та ін. Учасник проєкту УФК «Місіонери 2020».