7 жовтня 2020, 18.00
Жертви нацизму вимірюються мільйонами людських життів. Роками в радянській Україні та й у часи незалежності історики майже нічого не говорили про знищення «непомітних» груп населення: ментально хворих та людей з інвалідністю. Причиною нашого мовчання були не лише вплив кон’юнктури, що визначає прохідні та непрохідні теми, але і обмежений доступ до документальних джерел, більшість з яких були засекречені в архівах КДБ. Після поступового відкриття архівів СБУ і історики, і громадськість отримали доступ до раніше засекречених матеріалів. Виявлені нами документи дозволяють частково пролити світло на долю безборонних жертв нацизму, але поряд із тим ставлять нові питання та відкривають перспективи для досліджень.
Семінар присвячено долі тих груп населення, які через хвороби та фізичні особливості були нездатні протистояти будь-якому насиллю. Це тисячі пацієнтів психіатричних лікарень та утриманці будинків інвалідів, які в роки окупації жили в нелюдських умовах, а згодом були позбавлені життя. Під час семінару ми розглянемо типові та нетипові випадки знищення. Поговоримо і про безвольних виконавців цих злочинів – медиків та обслуговуючий персонал, а також про стратегії їхнього професійного та людського виживання. Проаналізуємо, як змінилися їхні долі після «співучасті» у цих злочинах.
Доповідач
Альберт ВЕНГЕР– історик, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара. Наукові інтереси охоплюють національну політику СРСР, долю населення на окупованих нацистами територіях, історію історичної науки. Живе і працює в Дніпрі.
Модератор
Наталія ВЕНГЕР – доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, директор Центру українсько-німецьких історичних досліджень. Стипендіатка Fulbright Visiting Scholar Program у FresnoPacific University, CA, 2006-2007 рр.
