14 жовтня 2020, 18.00
Рівне до початку його нацистської окупації — поліконфесійне місто, де більшість населення складали євреї. Синагоги, молитовні будинки юдеїв, їхні школи та громадські об’єднання, мова їдиш у громадських місцях тощо —маркери того соціокультурного пласту, що йменується штетл.
Організація системи дискримінації євреїв у Рівному та їхніх вбивств нічим не відрізнялися від злочинів, що вчинені в інших містах чи містечках на теренах України. Цей комплекс заходів чітко вписується в алгоритм геноцидального процесу. Водночас, Рівне посіло скорботне третє місце серед тих місць, де розстрілювали українських євреїв.
Внаслідок злочинів нацистів місто змінило своє соціокультурне «обличчя»: штетл зник, а нові мешканці міста українізували його. Після років табуювання теми Голокосту, діюча місцева влада привідкрила шлюзи замовчування про цю трагедію. Свою лепту в еволюцію символічного простору Рівного внесли й представники громадських організацій.
Доповідач
Максим ГОН — доктор політичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету. Автор кількох монографій з історії міжетнічних взаємин у Західній Україні 1918-1939 рр., минувшини єврейської громади Рівного.
Теми наукових зацікавлень: міжетнічні взаємини, геноциди першої половини ХХ ст. та їхній порівняльний аналіз.
Модератор
Олександр ІРВАНЕЦЬ — український поет, прозаїк, драматург і перекладач. Стипендіат Fulbright Visiting Scholar Program у La Salle University, Philadelphia, PA, 2005-2006 рр.
